Яке їхало, таке здибало

[olena_nekora]

П'ятниця, 13. Сьогодні день для жахалочек. Та ця історія не дуже страшна. І, якщо зовсім чесно, трапилася вона не сьогодні, а кілька днів тому.

Оскільки «так історично склалося»:), що останнім часом я постійно подумки знаходжусь десь поміж 1917 та 1926 роками, на реальну дійсність реагую мляво і пересуваюсь у просторі якось механічно. У всякому разі мозок у моїх пересуваннях участі не бере. Ну, за спинний, може, так впевнено і не поручуся, а от головний точно зайнятий іншими справами.

Так от, саме в такий спосіб — з ввімкненим автопілотом, переходила я дорогу, до речі «у спеціально встановленому для цього місці». І не те, щоб я цю автівку запізно помітила... Точніше сказати, я не помітила її зовсім, просто відчула, що щось мене з боку дряпнуло і суттєво змінило траекторію мого руху.
 

Точно описати зміни навряд чи вдасться, але відчуття таке, що я двічі (а може і тричі) обернулася довкола своєї осі, одночасно просуваючись вздовж самої машини, і при кожному оберті вдаряючись об неї. Хоча хто там відносно кого просувався — питання дискусійне, оскільки авто продовжувало рухатись.

Єдина думка, якій вдалося пробитися до моєї голови була: «Ноги! Будь-що треба не впасти, або в якийсь інший спосіб не потрапити ногами під колеса».

Коли ж ми (себто я і машина) зупинились, замість очікуваного: «Куда прьошь, ...!!! На дорогу надо смотрєть, ...!!!» і тому подібне «...!!!», почула мляво-жалібне: «Дєвушка, ізвінітє».

І тут я помітила, що водій, м'яко кажучи, не зовсім тверезий. Оцінила нашу диспозицію і впевнилась, що до зміни траекторії, я таки рухалась цілком правильно і культурно, а от в який поворот він намагався вписатись — надзвичайна загадка.

Тим часом зо всіх боків вже неслося: «Кто так єздіт, ...!!! На дорогу надо смотрєть, ...!!!» і тому подібне «...!!!»

Я знову ввімкнула автопілот і продовжила своє пересування.

Побажайте мені тверезих водіїв. ...!!!

 

Comments

[handehoch.livejournal.com]

Ну! За тверезих водіїв!
;)

[olena-nekora.livejournal.com]

Оце нагадав:
- "За совращение малолетних" - это, оказывается, статья.
- Ну?
- А я думал - тост.

[bilozerska.livejournal.com]

Пощастило ще... Не можна ходити на автопілоті - нарвешся рано чи пізно! Не на автівку, так на карманнника.
Мене батько якби зустрів на вулиці "на автопілоті" - убив би :))
Бо я теж така ходила - коли жила у Німеччині, десь між 33-м і 45-м...

[olena-nekora.livejournal.com]

Виявляється у мене зовсім неправильне уявлення про твого татуся, не думала, що він такий радикал:)

[bilozerska.livejournal.com]

Ще й який!
Бо він за цю мудрість дорого заплатив - все на власному досвіді :)

[wlodek.livejournal.com]

Пощастило!
А взагалі жах.

[olena-nekora.livejournal.com]

Пощастило!
Мені чи водію?

[wlodek.livejournal.com]

У першу чергу, вам, Олено.

[olena-nekora.livejournal.com]

Так дурням же завжди щастить:)
(Хоча, я не настільки дурна, щоб вважити, ніби при моїй комплекції можу чимось загрожувати кільком тоннам металу на колесах, просто я в попередньому коменті смайлик загубила:)