А ви кажете: русифікація

[olena_nekora]

За святково накритим столом діловий настрій і відчуття втоми. Та, мабуть, душа таки запрагла свята. «А хто які знає щедрівки?» Відчуваю, як погляди спрямовуються в мій бік. Поки погляди концентруються на мені, намагаюсь сконцетруватись на пригадуванні. Ну звідки це облудне переконання, що твереза людина все краще пам´ятає?! Але не встигаю з виловлених у пам´яті уривків про ластівку, п´ятака, кашку та ковбаску відтворити щось пристойне, як дзеленчить телефон. «Да, я дома. Заходите».

«Це — сусідські діти, — повертається до нас господиня, — зараз зайдуть».

О, зараз послухаємо справжніх щедрівок! Починається збирання цукерок, пиріжків та дрібних грошей для одарювання щедрувальників.

За якісь дві хвилини дзвінок у двері. «Добрый вечер. Мама просила вам передать», — дівчинка простягає господині пакунок.

Компанія розчарована, але не здається: «А ти знаєш, що сьогодні треба співати?»

Дівча на хвилину губиться від благальних поглядів. Потім очі світлішають: «Конечно, знаю!»
І радісно заспівує: «Happy New Year, Happy New Year...»

Comments

[(Anonymous)]

Краще б вона заспівала "Ще не вмерла Україна"!

.....

Але ж могло бути і гіше, якби вона заспівала "Союз нерушимый..."

W.R.

[olena-nekora.livejournal.com]

Тока бєз пафаса;)