olena_nekora

Заздрю:)

Posted by

polar-bird.livejournal.com

можеш напроситись. він гостинний дядько.

Posted by

А як з ним зв"язуються?:) Напрошуватись я наврядчи стану, але завжди в січні хочеться з днем народження привітати.

Posted by

polar-bird.livejournal.com

приїдь в село - його там всі знають.

Posted by

та я мала на увазі тіпа написати.
А про село, чесно кажучи, думала, коли була в Квасах в 2007 р., але мабуть я застара для таких авантюр:)

Posted by (Anonymous)

Можемо поїхати разом... тільки коли відремонтую машину.

Posted by

з задоволенням. якщо я до того часу відремонтую себе:)

Posted by

Якщо хочете - я можу дати контакти його сина, а він Вам дасть адресу, або ж просто запитаю адресу і перешлю Вам.
А щодо пана Мирослава, то найбільше вражає у цій людині те, що попри все він не має ненависті, не озлоблений, а навпаки - дуже життєрадісний. він так просто говорить про смерть, про вбивства. адже ж вни били комуністів, комуністи їх - як на війні. Ну і, звісно, його позиція щодо того, навіщо він лишився живий - аби розповісти усім правду, аби молодь знала і пам"ятала... А онуки пана Мирослава ще доволі малі діти :)

Posted by

Дуже дякую. Як Вам зручніше (мені звичайно хочеться зразу адресу:), але як правильше, може потрібно сину представитися що я за одна, кому це батькову адресу давати:)

найбільше вражає у цій людині те, що попри все він не має ненависті

Мене теж це причарувало - який він світлий! Зрозуміло, що людина на екрані і в житті не одне й те саме, але все одно відчувається.

Posted by

я неодноразово із ним зустрічалася -і на офіційних заходах, і в сімейному колі - і скрізь він такий - дбайливий батько та люблячий дідусь, джентельмен, герой... Він має звичку цілувати жінці руку при зустрічі. кожного разу, коли він це робить, мені хочеться впасти на коліна і цілувати руки йому... але я стримуюся, хоча і в горлі стискає. Отакий він у житті - пан Мирослав :)

Posted by

надіслала у приват

Posted by

Прочитал интервью от начала до конца, очень интересно. Испытал противоречивые чувста, с одной стороны, конечно, уважение к человеку, который остаивал свои идеи, не сломался, выжил. С другой стороны, на мой взгляд, эта освободительная борьба была довольно бессмысленной, независимость Украины она никак не приблизила, а человеческие жизни унесла. Это сродни палестинцам бросающимся под израильские танки, причем у последних есть гораздо большие основания верить, что их поведение что-то изменит.

Кроме того, там были некоторые упоминания о евреях, выдающие чувства автора к ним, что мне, конечно, не могло нравится. Мне, в целом, интересна эта тема евреев и УПА, и евреев в УПА, прописанная в Ваших интересах. Неплохо бы почитать что-нибудь на эту тему.

Posted by

перепутал, у вас евреи в УНР в интересах, что тоже любопытно. но все же, а как в УПА, там были евреи?

Posted by

Думаю, що справді цікавлячись цією темою, Ви таки знайдете докладну інформацію про це. але в УПА був окремий курінь єврейський. (щоправда, якщо я не помиляюся, то вже в радянські часи вони почали євреями зватися, а до того вони навіть самі звали себе "жидами" - і це не було образливим словом, а назвою національності, як і "українець". хоча може із часом називання помиляюся, але саме так і було - в численній літературі і пресі саме таку назву згадують...
а щодо УПА, то переважна більшість лікарів в УПА були саме євреї. були серед них і зв"язкові та й на інших ланках були задіяні. шукайте свідчення, факти - і дізнаєтеся правду. але застерігаю від фальсифікату та гебістської пропаганди. отаке.

Posted by

Tse duzhe tsikavo. Tomu shcho za chasiv radians'koyi vlady v nas sklalosia vrazhennya shcho UPA - tse yakis' pronatsist'ski formuvannya, a tomu y antisemits'ki. Zaraz my znaemo, shcho naspravdi UPA borolasia proty nimtsev tezh.

Shcho do slova zhid, ya znayu shcho tak bulo, tomu meni tse ne obrazhaye, ale koly pan Myroslav zaraz tse slovo vzhivaye tse yakos' dratuye. Tomu shcho zaraz tse slovo otozhnyuetsia z obrazlyvym. Tse na kshtalt slova Negro, yake vvazhalos' absolyutno normal'nym u Spoluchenyh Shtatah, a v nash chas yogo ne mozhna vykorystovuvaty.

Vybachte za translit i mozhlyvy pomylky v ukrayins'koy movi.

Posted by

Гуцули дуже консервативні:) До того ж ця мовна реформа сталася 1933 р., коли Західна Україна ще не була радянською, а пан Мирослав взагалі більшість "радянської влади" провів в тих місцях, де не дуже займаються лінгвістикою:)
Він, дійсно, це машинально. Ви ж певно знаєте, що в Західних областях більший польській вплив, а в польській мові взагалі нема другого варіанту.
Я два роки тому з одним вуйком спілкувалась (правда, він був закарпатський гуцул, а не прикарпатський як пан Мирослав). Так от він мені, наприклад таке казав: "Отам в долині жили жиди, які теж землю так не віддавали. Так і їх москалі всю сім"ю до Сибіру вивезли". То чи мала я йому робити зауваження, коли і з контексту, і з інтонації було зрозуміло, в якому значенні вжито?

Хоча мене теж спочатку сіпало, бо наддніпрянські "лінгвісти", що ратують за повернення цього етноніма мене досить часто дратують:)

Але я так розумію, що Вас там не тільки вживання етноніма зачепило. Там є речі, що належать до взаємних претензій, але про те треба окремо і більш детально говорити. Я ще сподіваюсь, що допишу дещо з задуманного. Тому поки що це питання відкладу (чтоб два раза не вставать:)

Posted by

В Закарпатье даже евреи особенные:). В Бруклине есть пара их общин, держатся особняком, говорят на каком-то странном языке.

По поводу этнонима, да меня не раздражает само слово, мне не нравится примитивность стереотипов Симчича о евреях, даже если они положительны. Так он говорит, что евреи из любого положения могут найти выход или о том, что если одному еврею на палец наступят весь мир гвалт поднимает. Это же многие украинцы да и неукраинцы повторят; это вера в то, что евреи что-то особое умеют и потому как-то выкручиваются, и стоят они как-то выше остальных, поэтому отношение к ним лучше. На это можно ответить известным анекдотом: "Ало! Общество "Память"? Вы передавали, что евреи продали Россию. Скажите, где я могу получить свою долю" :)

Но на самом деле тревожит его первое напоминание о том, что мы поляков и евреев всегда били, мы, мол, в Закарпатье ни перед кем головы не склоняли. В этом и состоит двойственность моих чувств. С одной стороны солидаризируюсь со стремлением украинцев к независимости, как собственно и любого народа, с другой стороны, как отбросить исторический шлейф? Нагляднее всего это можно видеть на примере Богдана Хмельницкого. Помню насколько я чувствовал себя не в своей тарелке, когда детки читали стихотворение Шевченко о Хмельницком на демонстрации у здания ООН, куда я пришел поддержать Ющенко в момент Оранжевой Революции. Это герой украинского народа, а мой народ считает его злодеем. Нелегко найти себе место при таком раскладе.

Posted by

как отбросить исторический шлейф?

Думаю, що варто не так відкидати, як розібратися. Бо ми, на жаль, здебільшого розповідаємо одне одному казки, вигадані третьою стороною, яка зацікавлена у відсутності поразуміння. Найбільша проблема не в тих трагедіях, що сталися, а в тому, що не зламано механізм, який може викликати нові.
Знаєте, можливо це дуже наївно звучить, але я іноді думаю, що якби в кінці ХІХ на початку ХХ ст., коли почались ці дискусії про різне сприйняття подій ХVII ст., про вживання етнонімів і т. ін., якби тоді розібрались з цими проблемами без істерик, або хай з істериками, але розібрались, не було б ні погромів 1919, ні Голодомору, ні радянської влади взагалі (чи принаймні на території України).
В цьому місці треба почати довго і нудно пояснювати, що я мала на увазі:)

Нелегко найти себе место при таком раскладе.
:)
«Так переплелись в моем сознании, а равно и в подсознательной сфере, все эти восприятия от трех различных миров. Еврейская среда, синагога, русский язык и русская школа, украинская деревня, украинская песня... И долго, мучительно долго метался я в исканиях синтеза всех этих восприятий и ощущений...» (Арнольд Марголин. «Украина и политика Антанты. Записки еврея и гражданина»)

Коли він все це синтезував, йому, як Ви можливо знаєте, дуже гаряче подякували що євреї, що українці:) (маю на увазі на той момент, зараз вже змінилась ситуація) Про росіян я взагалі промовчу — прихільники перегляду справи Бейліса до сих пір Марґоліним матюкаються:)

Posted by

grosman.livejournal.com

просто хочу сказати, що це не поодинока думка - мені теж нелегко примиритися з тим, що Хмельницький та Довбуш, наприклад, є героями України. Але, з іншого боку, вони також мої предки (мій батько - єврей, мати - українка). Що тут зробиш - аби тільки радуватися.

Posted by

эта освободительная борьба была довольно бессмысленной, независимость Украины она никак не приблизила

По-перше, не погоджуюсь, що не наблизила, оскільки все, що підривало совок так чи інакше наближало незалежність. Приємно, що вже навіть ліберальна російська інтелігенція почала замислюватись про внесок українських і прибалтійських опорів в руйнування системи і не тільки під час бойових дій, а й повстаннями в таборах.

По-друге боротьба за те, в що віриш, захист власної честі і гідності не можуть бути "бессмысленными" навіть, якщо безнадійні.

Власне, Мирослав Васильйович сам відповів:
"Ми вирішили вмерти, а не зганьбити свою Батьківщину, і тим самим пронести для майбутніх поколінь нашу історію".

І фактично всі ветерани УПА, кажуть те саме: "Ми розуміли, що ми смертники, але світ мав запам"ятати, що Україна боролося".

Чесно кажучи, для мене ніколи не є питанням: чи є шанси на перемогу. Вважаю важить тільки чи віриш в те, заради чого вступаєш в бій. (будь-який не обов"язково зі зброєю, може бути протистояння світу чи протистояння тваринній частині власного єства). Не соромно програти, не соромно загинути. Але здатись, тим більше без бою, коли впевнений в своїй правоті?!

Власне, мене і УПА, і УНР, і Петлюра, і українсько-єврейські стосунки цікавлять не стільки в історичному, скільки в особистісному аспекті. (Напевно, це треба довго пояснювати, тому поки що просто позначу:) Якщо не знудитесь:), спробуйте це почитати (http://olena-nekora.livejournal.com/38944.html). Може щось роз"ясниться про ступінь націоналістичності моїх зацікавлень:)

А ось, що сказав український поет Мойсей Фішбейн (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/10/081014_fishbein_ie_ak.shtml) з приводу євреїв в УПА та доцільності боротьби цієї армії.

Posted by

Слово "бессмысленно" действительно мне употреблять не стоило, конечно, в какой-то степени это на что-то повлияло, и теперь у Украины есть герои. Просто я скорее из-за склада характера не очень приемлю открытое вооруженное противостояние, жертвование жизнью и т.п. Мне больше по пути путь ненасильственного сопротивления по типу Махатмы Ганди.

Спасибо за ссылки, почитаю на досуге.

Posted by

А ось Вам ще на додачу упівець-росіянин:)
http://novitsky.livejournal.com/231045.html

Posted by