olena_nekora: (байки)
[personal profile] olena_nekora


Олена Некора



Пейзаж почав змінюватись. Я навіть ляпнула: «Верби і тополі, як за Тараса Григоровича». Все говорило про те, що Полтавщина закінчується і починається Черкащина...

Дорога бігла собі прямісенько вперед, як і була намальована на карті.

Та раптом, наче в тридешному мультику хтось повернув камеру, — дорога пішла різко праворуч... а ми продовжили рухатись прямо.

Думки в першу мить — не вір очам своїм. В другу — ми летимо в поле. В третю — це не політ, а піке. (Поле, яке виглядало єдиною площиною з дорогою, насправді знаходилось десь на метр-півтора нижче її).


***
От як ви думаєте, що — вірніше хто — першим прийшов мені на думку, коли я вибралася з машини? Правильно, правильно — це ж Полтавщина — звичайно, Симон Петлюра: «Ситуація важка, але не безнадійна».

Нє, якби я була на місці свого чоловіка, то напевно, сказала б те ж, що й він. Але на моєму місці було легше (та й доречніше — для рівноваги) цитувати Головного Отамана.

Знаєте, мені багато чого у Симоні Васильовичі подобається, але по-справжньому заздрю я лише оцій його здатності на ситуації будь-якої складності (хай би шансів залишилось не більше 0,001%) дивитись як на «не вічні» й «не безнадійні».

І скільки б не писали вчені і недовчені мужі, що то є надмірний романтизм чи навіть ідіотизм і нерозуміння дійсності, така вдача у мене викликає лише захоплення.


***
Але повернемось до моїх вражень. Мене вже кілька чоловік запитали: «Як відчуття щодо подушок безпеки?» і «В який саме момент вони спрацювали: чи під час падіння, чи саме в момент удару, чи відразу після?»

Ну, прям не знаю, що вам і сказати. Тому скажу правду;).
Якщо чесно, я не встигла зрозуміти, що сталося. Тільки почувши: «обидві подушки спрацювали» (навіть не пам´ятаю, чоловік це сказав чи вже даішник), допетрала, що то за ганчір´я і звідки воно взялося.

Отож вибачайте, якось іншим разом:). Як доведеться ще політати або десь бемцнутися, я обов´язково свої відчуття зафіксую:). Та це вже, думаю, буде на якійсь інший автівці, бо наша не скоро на дорогу повернеться (якщо повернеться взагалі).


Олена Некора



Сподобалось мені як даішники, вийшовши з машини, зробили співчутливі вирази обличчя і на наше «Добрий день» відповіли «Здраствуйте. Ми не будемо казати, що він добрий». Потім паралельно з замірами і складанням протоколу розповідали, як тут часто «літають». Виявляється, «ті, кому більше везе, потрапляють трохи лівіше і, буває, з´їжджають. А вам меньше повезло». (Наскільки, я розумію слова до диспетчера — «Ну ,тут протокол на дорожників — однозначно. Знаку нема, повороту за деревами не видно» — були призначені тільки для наших вух).


Олена Некора



Малочисельне місцеве населення, яке зрідка проходило чи проїздило, виявляло цікавість, а інколи навіть співчуття. Дядечко, чия машина першою з´явилась на дорозі після нашого приземлення, відповівши на наше питання: «Як називається найближче село?», відразу ж запитав: «Чи вам потрібна допомога?» Потім, (коли я залишилась стерегти речі і чекати евакуатор та наших друзів, поки чоловік їздив з даішниками в райцентр) бабуся, яка кілька разів проїздила повз мене на велосипеді, а ввечері прийшла забирати свою корову, запропонувала мене погодувати. «Ви ж цілий день тут. І чого вас так довго не забирають?» До речі, бабуся теж підтвердила, що «літають» тут часто.

Але найбільше «свято» було в місцевої малечі, особливо, коли приїхав евакуатор.


Олена Некора



Ось так закінчився наш коротенький відпочинок та подорожі Полтавщиною.
Наразі думки крутяться тільки довкола одного:а якби повільніше увійшли в поворот і гепнулися боком? а якби отак як бачили по дорозі (прорівняно з нашим, як сифіліс порівняно з нежиттю:)?

Тому про Сорочинський ярмарок, Миргородську калюжу та наші з Петлюрою:) улюблені краєвиди якось пізніше, коли закінчиться ця автоматична самотерапія «а могло бути гірше»:)


Олена Некора


(no subject)

26/8/09 18:52 (UTC)
Posted by [identity profile] sy-to.livejournal.com
**Полтавщина закінчується і починається Черкащина**

Це часом не під Оржицею? Чував я, що там є таке блядське місце.
Тримайтесь. Бо насправді могло бути гірше. Якщо я правильно зрозумів побилася тільки машина?

(no subject)

27/8/09 15:52 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Ага, під Оржицею. Між Чайківщиною і Старим Іржавцем.

(no subject)

26/8/09 19:38 (UTC)
Posted by [identity profile] gloria-ma.livejournal.com
Пісец! Немає слів! Наші дороги, а їх обслуговування - то взагалі.:(((( Ви не хочете подати в суд на дорожників?!

(no subject)

27/8/09 19:26 (UTC)
Posted by [identity profile] gloria-ma.livejournal.com
Борітесь - поборете(с) :)

(no subject)

26/8/09 19:49 (UTC)
Posted by [identity profile] impudent-squaw.livejournal.com
О господи(((
знаете, вот неприятно страшно, и обидно, но если бы правда перевернулись?
Так что как бы если с другой стороны посмотреть, так и Вы и муж в порядке и хорошо.

(no subject)

27/8/09 15:43 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Не все по воле Божьей, но все с ведома.
Спасибо за поддержку.

(no subject)

26/8/09 19:51 (UTC)
Posted by [identity profile] sribna-kulja.livejournal.com
добре що залишились живі -бо це найважливіше!
співчуваю, що отримали моральну травму і збитки

(no subject)

27/8/09 15:41 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Дякую за співчуття.

(no subject)

26/8/09 20:08 (UTC)
Posted by [identity profile] wlodek.livejournal.com
Співчуваю і радію, що відбулися лише матеріальними втратами. Дійсно, могло б бути значно гірше.
(deleted comment)

(no subject)

27/8/09 16:00 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Дякую. Швидко забути не вийде, бо це ж не кінець історії.
Та, думаю, нічого не буває цілком поганим. В будь-якому разі це - досвід.
Якщо лихо тебе не вбило, воно зробить тебе дужчим:)

(no subject)

27/8/09 15:41 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Дякую.