Оскільки старожили рекомендують перші пости робити позитивними, а мої сьогоднішні роздуми важко визнати за такі, - почнемо з позитивної поезії :)
* * *
Відходить біль у тепле забуття,
Неначе пилом припада роками,
Розсипалось на спогади життя,
Хрумтить опале листя під ногами.
Ще день, ще мить і дощ заструменить
По напнутим вітрилам парасоль,
Віллється сіра фарба у блакить.
А доля покрокує між недоль
Туди, де світло обрій розмива,
І небо розчиняється в землі.
Під мертвим листям там - жива трава.
Там сплять бруньки на голому гіллі.
Tags:
(no subject)
1/4/08 20:50 (UTC)Простіше кажучи, початок — вдалий :)
(no subject)
2/4/08 16:24 (UTC)(no subject)
3/4/08 20:25 (UTC)Дуже-дуже приємно, що ви тут. Справді))
(no subject)
4/4/08 16:25 (UTC)(no subject)
4/4/08 17:25 (UTC)Тільки вступала на режиссуру кіно.
Зараз навчаюся)) Тож, певно, вдало.