травень, 23... травень, 25...
«...нав'язувати тут Вам мої власні думки було би непотрібним і недопустимим. Очевидна річ, що і в оцінці моєї персони Ви повинні бути правдивим: що було чи є в моїй особі, в моїй діяльності неґативне, те треба так і освітити, не замазувати, а на світло денне витягти. Коли Ви знайдете щось в моїй діяльності доброго слова варте, то і тут будьте вірним правді, своїй власній совісті. Не прибільшуйте, але і не зменшуйте. Залишайтеся вірним правді, як Ви її розумієте. Хочу тут тільки одне зазначити. Для мене почався вже суд історії. Я його не боюсь, бо маю в Бозі надію, що мене і мою діяльність пізніш краще і вірніше зрозуміють, як сучасники».
«Мене мало обходять сплітки, брехні, помиї, інсинуації, бо це та «леґуміна», яку мусить споживати кожний одповідальний діяч від «друзів» і «недрузів». Я певний, що правильність обраної мною лінії виправдає історія... У мене немає розчарування ні в нашому народі, бо він є такий, яким його зробили обставини, часом сильніші од нього, ні в його здатності до самостійного життя, бо ця здатність буде розвиватись і зміцняти його. Ситуація, в якій він опинився сьогодні, не є ні вічною, ні безнадійною. Змінити її до певної міри залежить і від напруження власних сил. Треба працювати над цим всім і кожному, — в міру його сил і можливостей».
С. Петлюра
Tags:
(no subject)
25/5/09 20:31 (UTC)Дякую, що нагадали.
(no subject)
26/5/09 15:26 (UTC)А 25 травня для мене - маланюковське:
"Знялись над мертвим тілом крила,
І дійсність легко попливла,
Як марний, як минулий вияв..."
(no subject)
26/5/09 19:33 (UTC)Жаль, що Ющенко не підважив тему петлюрівщини, УНР і т.п., так, як це зробив з темою УПА, бандерівців - заставивши суспільство дискутувати про це, а значить, пізнавати і вивчати.
(no subject)
27/5/09 15:27 (UTC)Та я щось і державних заходів з приводу річниці не помітила:)
УНР - тема не попсова: на чорне і біле не розкладається. Як почнеш дискутувати - удар зліва, удар справа, а тут вибори:)
(no subject)
27/5/09 20:03 (UTC)Для багатьох громадян України взагалі, мені здається, сюрприз, що в України є історія і що вона відмінна від російської і не вкладається в рамки радянської схеми.
Яка в нас в історії проста тема? Але говорити про це, імхо, треба хоч якось, хоч так не зовсім складно, як це ініціює нинішній Президент - це все одно збуджує суспільне обговорення, заставляє шукати аргументи pro i contra, що само по собі дуже добре - бо дає шанс на істину, або хоча б на опритомнення суспільства.
(no subject)
28/5/09 17:53 (UTC)Та думаю, що проблема не стільки у відсутності обговорення, скільки у загальному культурному рівні.
Мені наприклад, не просто набридли, а й здаються цілком безглуздими дискусії, в яких обгрунтовані думки і написи на паркані визнаються однаково доказовими. Але народ за совка підсадили на нібито наукові роботи, які насправді - "історичні романи" з літературною цінністю політичної агітки і повною відсутністю цінності наукової.
А після цього довго годували жовтою пресою.
От і не звикла наша публіка мізки вмикати і, щось прочитавши, замислюватись: чому автор робить такі висновки? на якій підставі?
Так що я навіть і не знаю чи так вже важливо "збуджувати суспільне обговорення", коли воно в більшості випадків виходить на рівень: сам козел (от Вам і всі "pro i contra":).
(no subject)
29/5/09 20:47 (UTC)Якщо позиції здаються однаковими доказовими, то:
а) це питання віри, а не розуму - це безнадійно, ніякі аргументи не допоможуть;
б) дурень - тут, власне, теж безнадійно.
Але час не стоїть на місті, і люди також не залишаються незмінними: совки не відтворюються, якщо інформація не замовчується. Тому говорити,імхо, потрібно.
(no subject)
10/6/09 18:36 (UTC)Оце згадала: у мене було про культуру дискусії:)
http://olena-nekora.livejournal.com/9502.html
Відразу попереджую: Фінкельштейн там Юрій, а не Леонід:)
(no subject)
10/6/09 21:13 (UTC)