(no subject)

[olena_nekora]

* * *
Підіймаються спогади, мов з океанських глибин.
Із бездоння спливають.
І скарбами стають знов пережиті,
Знову відчуті.

Океан наче смерть розчиняє мирські перепони
І єднає собою всіх тих,
Що народжені бути Єдиним
Та розділені світом – тваринним і людським ділінням.

Підіймаються спогади, мов з океанських глибин,
Наче шанс все прожити повторно.
Їх зваблива омана безжально
Руйнує реальність

І вливається в кров відчайдушним
Нестерпним бажанням.
Нездійсненністю мрій
Оживають під шрамами рани.

Підіймаються спогади і заважають забути,
Що життя не скінчилось,
І хвилі солодкого болю
Ще чекають на здатних себе до кінця пам’ятати.

Comments

[handehoch.livejournal.com]

Вже склалося, добре.
В мене є питання, я листом відпишу.

[olena-nekora.livejournal.com]

Добре. І я листом відповім :)

[(Anonymous)]

Не ходіть дівчата на odnoklassniki.ru і всякі до того подібні сайти.
Вибачте, я щось не в тему. Але оце прочитала і думаю "о свойом о женском".

[olena-nekora.livejournal.com]

думаю "о свойом о женском"
Та на здоров'я! Аби не о "мойом";).
А стосовно odnoklassniki.ru одностайно.., тьху ти, одноосібно підтримую:)