olena_nekora: (віслючок)
[personal profile] olena_nekora
Провела вчора години дві в Музеї гетьманства. Буваю в цьому музеї досить часто (порівняно з іншими:). Точніше, коли «маю час і натхнення», то проводжу перший за допомогою другого:) в читальному залі наукової бібліотеки музею. А оскільки цей зал одночасно є й одним з експозиційних, маю можливість візуально оцінювати кількість відвідувачів.

Так от, рахувати не рахувала, але відчуття таке, що за вчорашні дві години народу пройшло більше ніж в інші дні за весь робочий час (з 10-00 до 17-00). Власне, я над цим серйозно не замислювалась — просто відчуття.

Але приходжу сьогодні в басейн близько одинадцятої (самий комфортний час, коли народу меньше) і чую таку розмову відвідувачки з черговою в роздягальні:

— А что ета у вас сєгодня так народа многа?
— Да у нас послєднєє врємя вабщє как-то посєщєніє увєлічілось. Во вторнік било по дєсять чєловєк на дорожкє.
— Ну да, многіє ж сєйчас нє на работє. Кого-то поувольнялі, кого-то в отпуска за свой счьот поотправлялі.

Ось воно що, виявляється! Тут мені і вчорашній музей пригадався.
Ні, звичайно, не можна з двох випадків та ще й таких непевних (трьом тіткам щось здалося:) робити узагальнюючі висновки... але дуже хочеться:)

От була ж ціла купа реклами: «Зустрічайте кризу в новому костюмі», «на новому автомобілі», «в японському ресторані» і т. д., і т. п.

А чому ж не може бути: «Попри заклики до марнотратства, українці під час кризи використовують зекономлені гроші та вивільнений від роботи час на власне фізичне і духовне вдосконолення, чим одночасно підтримують спортивні, культурні та освітні заклади»?:)

(no subject)

30/1/09 21:11 (UTC)
Posted by [identity profile] kyanka.livejournal.com
Дозволю собі не погодитися з панею з басейну.

Коли в людини проблеми - втратила роботу чи відправили у відпустку за власний кошт, - вона починає або депресувати, або гарячково шукати іншу роботу чи хоча б який заробок. Тут уже не до музеїв чи басейнів. Бо навіть якщо людина не залишається без засобів до існування взагалі, то, принаймні, звичний спосіб життя зазнає змін.

Збільшення відвідувань закладів "для душі й тіла" - це, думаю, прояв такої собі внутрішньої мобілізації особи, демонстрація насамперед собі (бо для решти вистачили б і звичних відвідин тих закладів), що все нормально і є ще внутрішній ресурс не лише для пошуків хліба насущного :)

(no subject)

31/1/09 15:53 (UTC)
Posted by [identity profile] olena-nekora.livejournal.com
Чесно скажу, я в важкій ситуації, якщо є можливість (фінансова) до басейну побіжу. Але погоджуюсь, що пані помилилась з узагальненнями - наврядчи це масове явище:).
А от музей чи бібліотека взагалі вимагають (у мене:) душевної рівноваги.

Хороший блог!

4/2/12 10:19 (UTC)
Posted by [identity profile] stanleyajos.livejournal.com
Такие посты только прибавляют популярности.Image (http://zimnyayaobuv.ru/)Image (http://zimnyaya-obuv.ru/)